Про секс! Поради психолога для підлітків та їхніх батьків.

Які асоціації виникають у вас, коли ви чуєте фразу "підлітковий секс"?

Упевнена, насамперед, ви подумаєте про жахливі наслідки ранньої небажаної вагітності або палюче почуття сорому через венеричну хворобу. Саме ці варіанти розвитку подій лякають багатьох батьків. Безсумнівно, ви теж про це думали.
Але ви, найімовірніше, не цілком розумієте, як можна вберегти свою вже майже дорослу дитину від таких жахів. Ви не самотні у своїх сумнівах. Отже, як же підготувати дитину, що підростає, до злетів і падінь сексуального життя?

У нас у суспільстві, на жаль, тема підліткового сексу все ще належить до заборонених. Багато хто впевнений, що, щоб уникнути перерахованих вище трагедій, необхідно жорстко контролювати своїх дітей, категорично забороняючи їм будь-що, що виходить за межі поцілунку на лавочці. Діючи так, батьки роблять серйозну помилку. Підлітковий вік - це час, коли батьківські заборони перестають лякати і стають марними.

Тому пам'ятайте: ваші заборони не допоможуть!

Ваша жага контролю тільки погіршить ситуацію, змусивши підлітка вести подвійне життя: одне, "правильне" - для батьків, а інше, "цікаве" - для себе. Це означає, що якщо у вашого сина чи доньки виникнуть проблеми інтимного характеру, ви дізнаєтеся про них останніми, нерідко вже тоді, коли наслідки стануть незворотними.

Інша, не менш серйозна помилка - пустити справу на самоплив.

Для батьків, які чинять так, у багатьох випадках складно завести розмову на тему сексу зі своєю дитиною. Хтось вихований у старих, радянських традиціях, де сексу не було, інші банально не можуть наважитися на подібну розмову через почуття сорому, треті вважають, що подібні розмови тільки погіршать ситуацію і загострять увагу чада на "нехорошій" темі. У результаті дитина дізнається про "інтимні" питання від випадкових людей. Таке загрожує серйозними наслідками: психічною травмою (підлітка можуть, приміром, висміяти), помилками через дезінформацію (навряд чи той, хто посвятив вашу дитину в тонкощі сексуальних стосунків, є лікарем).

Отже, жорсткий контроль - не вихід, а пускати справу на самоплив ви не бажаєте. Що ж робити? Насправді питання сексуальності хвилювало і продовжує хвилювати найкращі уми людства, а отже, сучасна наука (насамперед, психологія) напрацювала доволі значну базу з цієї теми. У педагогіці є велика сфера під назвою "статеве виховання", і саме вона цікава батькам насамперед. Якщо ви освічені й маєте багато вільного часу, можете ознайомитися з працями видатних педагогів і психологів на цю тему. Але набагато дієвішою буде бесіда з професійним психологом, який зможе підібрати методи виховання, що найбільше підходять саме для вашої дитини.

Безсумнівно, найкраще зайнятися статевим вихованням дитини в ранньому віці.

При цьому абсолютно правильно і логічно, якщо для дівчинки прикладом у цьому плані стане мати, а для хлопчика - батько.

Але з чого починати?

Не розповідати ж п'ятирічному малюкові про венеричні хвороби!

Із самого раннього дитинства дитина має засвоїти, хто вона: хлопчик у майбутньому стане чоловіком - захисником, батьком, добувачем; дівчинка перетвориться на жінку і одного чудового дня стане матір'ю, берегинею домашнього затишку. Надзвичайно важливо виховувати в дитині адекватне ставлення до протилежної статі (наприклад, хлопчик має знати, що дівчаток не можна бити), пізніше на цьому будуватимуться вже її власні стосунки з протилежною статтю. Особливо важливо при цьому навчити дитину поваги та турботи про інших.

Є дитяче запитання, що ставить у глухий кут будь-якого з батьків: "як я з'явився?"

Брехати на нього банальні "лелека приніс" або "в капусті знайшли" - значить, у майбутньому втратити довіру дитини. Після такого в підлітковому віці вона навряд чи до вас прислухається. Тому краще відповісти правду (тим паче, що зараз є безліч матеріалів про те, як піднести маленькій дитині таку інформацію).

Пізніше, коли наблизиться підліткова криза, слід пояснити дитині, що з нею відбуватиметься. Дітей лякають зміни, що відбуваються з їхнім тілом в 11-13 років. У цей період особливо небажана "участь" випадкових людей, усю інформацію дитині мають давати батьки або фахівці (лікарі, психологи, педагоги). У цьому віці вже можна безпосередньо говорити з підлітком про секс і його наслідки.

На жаль, бесіди багатьох батьків на тему сексу стислі: "принесеш у подолі - вб'ю", "не підчепи якусь заразу", "він (вона) тобі не пара". Інші більш багатослівні, але їхні бесіди покликані залякати підлітка страшними наслідками абортів і хвороб. Безсумнівно, підліток зобов'язаний знати, чим можуть закінчитися безвідповідальні сексуальні зв'язки, але залякувати не можна. Адже секс для нього тільки починається, він буде супроводжувати людину протягом довгого життєвого періоду, а подібні "страшилки" можуть накласти негативний відбиток на всі ці роки та навіть стати причиною статевих дисфункцій.

У цей період критично важливо донести до підлітка, що найважливіша складова сексуальних стосунків - любов.

Це та основа, на якій уже дорослий юнак чи дівчина будуватимуть інтимні стосунки та сім'ю, основа, на якій застосовуватимуть знання про принади сексу і про те, як уникнути його трагічних наслідків.

Ви можете сказати: "Знання - не гарантія, що він не накоїть помилок, я в його віці..." Ви матимете рацію. Знань недостатньо для того, щоб повністю запобігти загрозам, пов'язаним із сексом. Як і все, що робиться вперше, перший сексуальний досвід не обходиться без помилок. Але їх фатальність безпосередньо залежить від якості тих знань і виховання, які ваша дитина отримала від вас.

❓ Часті запитання

1. Чому важливо говорити з підлітками про секс?
   Відкрите обговорення сексуальних тем допомагає підліткам формувати здорове ставлення до сексуальності, ухвалювати обґрунтовані рішення і знижує ризик небажаної вагітності та захворювань, що передаються статевим шляхом.
2. Як почати розмову про секс із дитиною?
   Починайте з простих і зрозумілих запитань, враховуючи вік дитини. Використовуйте повсякденні ситуації для обговорення і будьте готові відповідати на запитання, що виникають, чесно і без осуду.
3. З якого віку слід починати статеве виховання?
   Статеве виховання починається з раннього віку, коли дитина починає усвідомлювати своє тіло. У міру дорослішання інформація має відповідати рівню розвитку та інтересам дитини.
4. Як реагувати на запитання дитини про секс?
   Відповідайте спокійно і чесно, використовуючи коректні терміни. Уникайте збентеження або покарання за проявлений інтерес, щоб не викликати почуття сорому чи страху в дитини.
5. Що робити, якщо підліток отримує інформацію про секс з інтернету або від однолітків?
   Обговоріть з дитиною отриману інформацію, уточніть, що є достовірним, а що ні. Запропонуйте надійні джерела та наголосіть на важливості обговорення подібних тем з батьками або фахівцями.