Як перемогти дитячі неврози? Причини та види захворювання

Основа психіки дорослої людини закладається в дитячому віці. Але, навіть знаючи про це, багато батьків без належної уваги ставляться до проблем своїх дітей.

За моїм особистим спостереженням, улюблений вислів більшості дорослих: "Переросте". І особливо часто таке слово вживають щодо дитячих неврозів, які й без того лікувати важче, ніж подібні відхилення в дорослих.

Які неврози зустрічаються у дітей найчастіше?

• Нервоз страху. Ознаки такого неврозу - нападоподібна поява страхів, як правило, під час засинання. Дошкільнята бояться залишатися на самоті, бояться темряви, вигаданих персонажів, якими їх лякають дорослі, появи страшних тварин. Багато малюків бачать галюцинації або створюють практично відчутні ілюзії, відчувають вазовегетативні порушення. Першокласники відчувають страх перед школою, який може вилитися не тільки в знижений настрій, а й в енурез або енкопрез.
• Невроз нав'язливих станів. Характеризується повторенням певних рухів і дій або ж нав'язливих страхів і думок. У більшості випадків присутні змішані симптоми.

Емоційне напруження знімається за допомогою рухів, і оточуючим помітні нервовий тик, миготіння, постукування ногою, повороти голови, покашлювання, шморгання носом тощо.

Фобічний невроз у молодших школярів проявляється в страху гострих предметів, закритих приміщень, забруднень.

Які неврози поширені у старших дітей?

Діти старшого шкільного віку бояться смерті, хвороб, усної відповіді біля дошки, бояться почервоніти при сторонніх. Одночасно з описаними фобіями в підлітків з'являються нав'язливі думки та потяги, які нерідко суперечать внутрішнім переконанням і вихованню підлітка. Нереалізовані думки призводять до постійного відчуття тривожності.

• Депресивний невроз. Характерний для підлітків. Ознаки: пригніченість, тихий голос, відсутність активності, прагнення до самотності, зниження апетиту та ваги тіла, закрепи. Підлітка мучать думки щодо його малоцінності та відсутності здібностей.
• Істеричний невроз. Зазвичай проявляється в молодшому дошкільному або підлітковому віці. Класична істерика з розкиданням речей може закінчитися афект-респіраторними нападами та істеричною сліпотою, сенсорними розладами.
• Неврастенія або астенічний невроз - загальне виснаження організму на тлі нервового виснаження, великої стомлюваності. Характерні постійні перепади від апатії до істерики, розлади сну й апетиту, вегетосудинна дистонія.

Яскравою ознакою прояву неврозу є поява заїкання

Проявляється внаслідок пережитого стресу або розлуки дітей молодшого віку з батьками. Іноді до заїкання призводить прагнення батьків форсувати розумовий і мовленнєвий розвиток дитини. Діти старшого віку за неврозів нерідко виявляють невластиву підліткам патологічну прив'язаність до дому.

Нерідко у дітей проявляються неврози змішаного типу.

Що може стати причиною дитячого неврозу?

У дітей може бути різна "міцність" нервової системи. Це залежить від генетичних чинників, особливостей життєвого досвіду, стосунків у родині. Велике значення має загальний стан організму - дитина, яка постійно недосипає або зазнає великих фізичних навантажень, більш схильна до неврозів. Якщо нервова система перебуває на межі напруження, невроз може спровокувати найдрібніший стрес.

Найбільше значення при виникненні та лікуванні неврозів має ситуація в сім'ї і те, наскільки відповідально батьки підходять до виконання своїх обов'язків.

Як лікувати дитячі неврози?

Лікування дитячих неврозів вимагає індивідуального підходу до кожного конкретного випадку, але в будь-якому разі дитині потрібно забезпечити постійні позитивні емоції.

Ефективні казкотерапія та ігрова терапія.

Лікар-психотерапевт може також порадити гомеопатичні препарати або медикаменти, у деяких випадках для лікування неврозу застосовують гіпноз.

Досвід моєї багаторічної практики показує, що невроз сам по собі не минає, він може тільки перетворитися і видозмінитися. Якщо ви помітили в дитини ознаки неврозу, звертайтеся до хорошого психотерапевта.

Під час вибору фахівця, який лікуватиме невроз у вашої дитини, зверніть увагу на те, як легко він знайшов із пацієнтом контакт. Це - один із найголовніших чинників успіху. І якщо контакт налагоджено, раджу довіритися психотерапевту, виконуючи з точністю до дрібниць усі його рекомендації.

📌 Поширені запитання (FAQ)