Що таке депресія? Детальний розбір захворювання.

Депресивний розлад, також відоме як депресіядепресія - поширене психічне захворювання, яке часто супроводжується низьким настроєм, нездатністю насолоджуватися життям (відчуттям туги, безвиході та розпачу), порушеннями мислення та сповільненістю рухів. Однією з основних небезпек для людей, які страждають на депресію, є те, що з погіршенням їхнього стану зростає ймовірність спроб самогубства. На сьогоднішній день рівень смертності, побічно пов'язаний з депресією, лише трохи нижчий, ніж у захворювань, що впливають на різні органи (наприклад, онкологічні та серцево-судинні захворювання).

 Слід зазначити, що депресія зустрічається у жінок удвічі частіше, ніж у чоловіків.

Основні причини виникнення депресії

Депресія може виникнути незалежно від вікової категорії чи соціального статусу. Вона найчастіше з'являється в умовах стресу та негативних ситуацій, особливо за тривалих невдач, коли людина почувається безпорадною у зміні перебігу подій.

На додаток до соціальних чинників, до розвитку депресії можуть призвести серйозні психологічні травмитакі як розпад сім'ї, втрата близької людини, або важкі захворювання, що зачіпають не тільки самого пацієнта, але і його близьких. У таких випадках депресію часто називають реактивної.

Імовірність появи депресії збільшується у разі змін у гормональному фонітаких як підлітковий період, після пологів, клімакс і в літньому віці. Ці зміни можуть позначатися як на емоційному, так і на фізичному рівні.

Традиційно виділяють психогенні, ендогенні та соматогенні форми депресій.

• Психогенні депресивні розлади пов'язані з розвитком станів, спричинених психологічними або стресовими чинниками. Ці форми депресії можуть бути результатом впливу на психіку людини різних стресових подій.
• Ендогенні депресії пов'язані з психічними розладами, такими як шизофренія, маніакально-депресивний психоз та інволюційна меланхолія. Вони виникають внутрішньо, без явних зовнішніх причин, і часто пов'язані зі змінами в хімії мозку.
• Соматогенні депресивні розлади зумовлені соматичними захворюваннями. Вони можуть виникнути як результат впливу фізичних захворювань на психічний стан.

Ще одним чинником є ураження головного мозку та соматичні патології.

Люди, які перенесли інсульт, страждають від хронічного порушення кровообігу в мозку або пройшли черепно-мозкову травму, часто схильні до депресії.

Депресія також може бути викликана побічною дією деяких ліків, таких як бензодіазепіни та кортикостероїди. Часто цей стан покращується після припинення прийому відповідного препарату. Додатковою причиною виникнення депресії є інтоксикація організму, яка може бути наслідком інфекційних захворювань, а також зловживання алкоголем і наркотиками.

Симптоми хвороби або як визначити наявність депресії?

Патологія може виникнути після пережитих стресових ситуацій. У разі розв'язання проблеми в людини повертається гарний настрій. Однак, якщо причину усунуто, а людину не полишає апатія, пригніченість і занепад сил, тоді їй уже слід звернутися по допомогу до фахівця. Також може спостерігатися зниження працездатності.

Визначити наявність депресії можна спробувати й самостійно, але займатися самолікуванням навіть на ранній стадії розвитку хвороби не варто. Цим має займатися психолог або психотерапевт. На сьогоднішній день, я можу легко проводити онлайн терапію у зручний для вас час і в комфортній домашній обстановці, що сприятиме якнайшвидшому лікуванню.

Депресія у жінок часто проявляється післяпологовийоскільки їхнє життя різко змінюється, а безсонні ночі посилюють втому, що може спричинити зриви й апатію.

Симптоми запущеної форми депресії:

1. Поганий настрій і безсилля: відзначається не тільки постійний поганий настрій, а й відчуття повного безсилля.
2. Стійкі розлади нервової системи: проявляються стійкі розлади функціонування нервової системи.
3. Значне зниження самооцінки: спостерігається виражене зниження самооцінки особистості.
4. Дезадаптація в соціумі: людина відчуває складнощі з адаптацією до суспільства, відчуття невідповідності.
5. Смуток: присутня постійна зневіра і відчуття безперспективності.
6. Втрата інтересу до всіх подій: людина втрачає інтерес до всіх подій і активностей навколо.

Ці симптоми свідчать про важкий стан депресії та потребують професійної медичної допомоги для ефективного лікування.

Фізіологічні зміни в депресії:

1. Зміни в апетиті: можлива зміна апетиту, як посилення, так і зменшення.
2. Зниження інтимних потреб та енергії: спостерігається зниження бажання близькості та спілкування, а також рівня енергії.
3. Порушення сну: можуть виникнути проблеми із засинанням, безсоння або зворотне - надмірна сонливість.
4. Порушення функцій кишечника: можливі закрепи та інші розлади кишкової активності.
5. Фізична слабкість і стомлюваність: відзначається загальна слабкість і швидка стомлюваність під час фізичних та інтелектуальних навантажень.
6. Болі в різних частинах тіла: можуть проявлятися болі в різних ділянках, включно з серцем, м'язами і ділянкою шлунка.

Ці фізіологічні зміни є частими проявами депресивних станів і можуть впливати на загальне фізичне самопочуття пацієнта.

Ознаки депресії у пацієнта:

1. Втрата інтересу: відзначається втрата інтересу до оточуючих.
2. Схильність до усамітнення: проявляється бажання уникати суспільства, перевага усамітнення.
3. Відмова від розваг: пацієнт не проявляє інтересу до розваг і задоволень.
4. Вживання речовин: можливе збільшення вживання алкоголю та психотропних речовин.

Мисленнєві ознаки депресії:

1. Труднощі з концентрацією: проявляється утруднення з концентрацією уваги.
2. Зосередження: зменшується здатність зосередитися на завданнях.
3. Ухвалення рішень: виникають труднощі в ухваленні рішень.
4. Уповільненість мислення: спостерігається уповільнення процесу мислення.
5. Песимістичний погляд на майбутнє: переважає негативне бачення майбутнього з відсутністю перспективи.
6. Думки про безглуздість існування: пацієнт переживає думки про безглуздість свого існування.
7. Спроби суїциду: іноді ці думки можуть призвести до спроб суїциду, зумовлених почуттям непотрібності, безпорадності та незначимості.

Які види депресії існують?

Існує безліч різних видів депресії, кожен з яких проявляється унікальним чином. Характер ознак і симптомів різниться за обсягом, тривалістю, тяжкістю і частотою, хоча загалом вони мають схожу картину. Оскільки методи лікування різних форм депресії різні, точне визначення виду стає важливим аспектом. У людей різної статі, віку та культурного контексту симптоми і ступінь вираженості депресії можуть проявлятися по-різному.

Невротична та реактивна (легка) депресії успішно піддаються лікуванню психотерапією. У той час як соматична і психотична форми можуть, у рідкісних випадках, вимагати медикаментозного втручання.

Дослідження вказують на фазовий характер розвитку депресії, де періоди нормального настрою чергуються з епізодами депресії. Іноді може виникнути маніакальна фаза, з проявом дратівливості та підвищеного настрою, що, однак, не є нормальним, вказує на біполярний розладбільш серйозний стан, а не просто на депресію.

1. Депресивний епізод: Це найтиповіша форма депресії, тривалістю від кількох тижнів до року, з тривалістю понад 2 тижні. Один епізод називається однополярним. Без лікування ризик повторних епізодів зростає, впливаючи на працездатність.
2. Рекурентний депресивний розлад: Характеризується повторюваними епізодами, починаючи зазвичай у підлітковому або юнацькому віці. Епізоди депресії чергуються з фазами нормального настрою. Це форма однополярної депресії, що чинить серйозний вплив на працездатність.
3. Дистимія: Проявляється менш вираженими симптомами, тривалістю понад 2 роки, що називається "хронічною депресією". Може прогресувати у важчу форму, відому як подвійна депресія.
4. Біполярна депресія, тип I: Включає зміну депресивних, нормальних настроїв і маніакальних фаз. Манія характеризується підвищеним настроєм, гіперактивністю і ризикованою поведінкою. Симптоми депресії після маніакальної фази.
5. Біполярна депресія, тип II: Схожа на рекурентний депресивний розлад, зміна депресивних фаз і фаз манії, але з менш вираженою ейфорією.
6. Тривожно-депресивний розлад: Клінічно схоже на депресію, але з рівномірним поєднанням тривожних і депресивних симптомів.
7. Психотичний депресивний епізод: Включає психотичні елементи, такі як галюцинації та марення. Потребує стаціонарного психіатричного лікування.
8. Атипова депресія: Характеризується гіперчутливістю, мінливим настроєм, переїданням і сонливістю. Може бути біполярною.
9. Сезонний депресивний розлад: З'являється сезонно, найчастіше восени або взимку, з відновленням нормального функціонування після завершення сезону (детальніше буде описано нижче).
10. Короткий депресивний розлад: М'яка форма депресії, що часто впливає на молодих людей, з короткими епізодами, тривалістю менше 2 тижнів.

Види депресивних станів

1. Невротична депресія: Характеризується частим стражданням людей із низькою самооцінкою, невпевнених у собі. Почуття несправедливості часто призводить до апатії.
2. Клінічна депресія: Проявляється поганим настроєм, втратою енергії, проблемами з апетитом і сном. Може супроводжуватися схильністю до суїциду і тривати щонайменше 2 тижні.
3. Вегетативна депресія: З'являється із симптомами, такими як тахікардія, перепад артеріального тиску і шум у вухах.
4. Психогенна депресія: Розвивається після важких психологічних травм, таких як розлучення, втрата близького, звільнення. Супроводжується перепадом настрою і чутливістю.
5. Маскована (прихована) депресія: Проявляється приховано. Апатія і втрата інтересу до життя можуть накопичуватися поступово.
6. Астенічна депресія: Супроводжується втомою, порушенням сну та емоційною нестійкістю через труднощі, стрес і навантаження.
7. Післяпологова депресія: З'являється зазвичай через 10-14 днів після пологів. Пов'язана із занепокоєнням за малюка, недосипом і впливом гормонального фону.
8. Соматогенна депресія: Викликана порушеннями в ендокринній системі або наявністю новоутворень, як доброякісних, так і злоякісних.
9. Алкогольна депресія: Супроводжується надмірним вживанням алкоголю. Посталкогольний стан характеризується потягом до алкоголю й абстинентним синдромом при відмові від спиртного.
10. Біполярна депресія: Характеризується зміною ейфорії, депресії та маніакальних розладів. Симптоми можуть бути прихованими в періоди між явищами.

Сезонна (осіння, зимова, літня) депресія

Сезонна депресія, найчастіше це період осінь або зима, являє собою афективний розлад, що охоплює як психологічний, так і фізичний стан людини з характерною сезонністю і періодичністю.

Існує три моделі сезонного розладу: осіння депресія - початок похолодання і дощів, зимова депресія, що починається з середини жовтня - початку листопада і триває до теплої весни, а також рідкісніша літня депресія, що проявляється з кінця травня до осінніх похолодань.

Сезонний афективний розлад є серйозним психологічним захворюванням, що потребує діагностики та лікування. Важливо звертати на нього увагу і не ігнорувати його симптоми, щоб запобігти погіршенню ситуації.

Є способи пом'якшення загострення сезонного розладу в домашніх умовах:

1. Подовжити світловий день штучно, змінюючи активність на ранок і уникаючи тривалого перебування в темних приміщеннях.
2. Підвищувати рівень вітаміну D в організмі через короткі прогулянки на свіжому повітрі.
3. Збільшувати фізичну активністьзаймаючись спортом, танцями або прогулянками.
4. Стабілізувати раціонвключно з більшою кількістю овочів і фруктів, а також консультуватися з лікарями з питань харчування.
5. Стежити за температурним режимомуникаючи переохолодження та надлишкового теплого одягу.

Діагностика та лікування депресії:

1. Інструменти скринінгу: Для виявлення симптомів тривоги, ангедонії та суїцидальних нахилів застосовуються короткі опитувальники. Ці інструменти допомагають визначити наявність хронічної депресії, форму і ступінь тяжкості захворювання.
2. Визначення симптомів: Для повного розуміння картини захворювання психолог, психотерапевт ознайомлюється з симптомами, властивими саме депресії.
3. Вибір фахівця: Лікування депресії може включати онлайн консультації психолога або психотерапевта. Також рекомендується записатися на прийом до невролога, особливо якщо депресія пов'язана з неврологічними порушеннями.
4. Лікування легких форм: Психологи займаються терапією легких форм депресії, які потребують уваги, але менш небезпечні порівняно з важкими.
5. Фармакотерапія та соціальна терапія: Лікування може включати в себе не тільки консультації, а й фармакотерапію та соціальну терапію. Ефективність лікування вимагає співпраці та довіри до лікаря, а також суворого дотримання запропонованого режиму терапії.
6. Регулярні консультації: Пацієнту важливо регулярно відвідувати онлайн-консультації або прийоми в кабінеті психолога і надавати детальний звіт про свій стан для ефективного контролю і корекції терапії.

Лікарські препарати для лікування депресії

Застосовується в рідкісних випадках (*у своїй практиці я намагаюся обходитися без застосування мед препаратів), якщо депресія має затяжний характер або важку форму.

1. Антидепресанти:
   • Застосовуються при тривожній депресії або із загальмованістю.
   • Призначаються лікарем, і їх самостійне прийняття не рекомендується.
   • Дія багатьох антидепресантів проявляється через два тижні, можуть викликати залежність.
   • Дозування і вид препарату визначається індивідуально для кожного пацієнта.
2. Лікування біполярної депресії:
   • Застосовується лікування депресії, що супроводжується безсонням.
   • У пацієнтів із біполярним розладом депривація сну може призвести до нормалізації психіки.
3. Препарати на натуральній основі:
   • Помірна або легка форма депресії прекрасно лікується із застосуванням препаратів на легкій, натуральній основі (рослинній).
   • Ці препарати можуть бути запропоновані для більш м'якого і безпечного впливу на організм.
4. Індивідуальне призначення:
   • Лікування депресії передбачає індивідуальний підхід до кожного пацієнта.
   • Необхідно визначити найкращий вибір препаратів, враховуючи особливості стану та потреби пацієнта.

Види лікування депресії:

Існує кілька поширених підходів до лікування депресії, включно з консультаціями психотерапевта (психотерапія) і застосуванням антидепресивних препаратів (медикаментозне лікування).

Існує кілька типів антидепресантів, включно з тими, які стимулюють дію для лікування апатичних станів.

Якщо депресія супроводжується занепокоєнням і дратівливістю, призначають антидепресанти із седативним ефектом.

Важливо пам'ятати, що антидепресанти із седативним ефектом, які використовують для лікування апатичних станів, мають серйозні побічні ефекти.

Для легких форм депресії часто рекомендують препарати на трав'яній основі з додаванням магнію.

На жаль, медикаментозне лікування мало ефективне без терапії. Препарати можуть знімати симптоми або значно зменшувати їхній прояв лише в 40-60% випадків. У разі, якщо лікування антидепресантами не підходить або не приймається пацієнтом, проводяться онлайн сеанси психотерапії. Порівняно з медикаментозним лікуванням, психотерапія володіє схожою ефективністю, але нешкідлива і безпечна для пацієнта, включає в себе когнітивні та інтерперсональні методи.

Когнітивна Психотерапія:

Когнітивна психотерапія являє собою метод психології, спрямований на виявлення і зміна розумових процесів людини. Під час спілкування з психотерапевтом пацієнт усвідомлює й аналізує низку проблем, зокрема:

• Вплив негативних думок на перебіг життя та поведінку.
• Навички управління негативними думками, їх усунення та спрямування в більш конструктивне русло.
• Розрізнення між правильними та деструктивними судженнями, що впливають на депресивний стан.
• Допомога у вирішенні завдань, пов'язаних із подоланням депресії.

Інтерперсональна Психотерапія:

Інтерперсональна психотерапія є одним із найуспішніших методів короткострокової терапії, спочатку розробленим для лікування депресивних станів. Цей метод ґрунтується на припущенні про те, що людина занурюється у відчай через труднощі у взаєминах із людьми, які її оточують. Проблеми виникають через неправильне сприйняття оточуючих і складнощі у спілкуванні. Цей метод широко застосовується, зокрема, для лікування післяпологової депресіїколи мати ізолюється і відмовляється від спілкування навіть із близькими.

Існують також нетрадиційні методи лікування, як-от гіпнотерапія, голковколювання, медитація, та терапії музикою або малюванням. Усі ці підходи спрямовані на краще самопізнання та виявлення внутрішніх проблем, що заважають насолоджуватися життям і спілкуванням. Будь-яка форма терапії надає людині можливість одужання та відновлення віри у свої сили.

Протипоказання для лікування депресії

Протипоказання для проведення психотерапії під час лікування депресії аналогічні тим, які існують за будь-якої іншої форми патології:

1. Відсутність бажання одужати та прийняття психологічної допомоги:
2. Неусвідомлення або категоричне заперечення психологічної причини хвороби за наявності численних скарг і симптомів:
3. Відсутність інтересу до дослідження власної проблеми та перекладання відповідальності за терапію на психолога або звинувачення інших:
4. Побоювання пацієнта щодо непереносимості психологічного болю, який може бути розкритий під час терапії:
5. Нездатність пацієнта прийняти психологічну допомогу під час перших сесій:

Профілактика стану депресії

У сфері медицини, де акцент часто робиться на лікуванні захворювань, важливо не випускати з уваги запобіжні заходи, особливо в контексті профілактики. Саме профілактика посідає ключове становище у вирішенні питань, пов'язаних із продовженням якісного життя. Для зниження ризику виникнення депресії рекомендується:

1. Оволодіння навичками управління стресом і релаксації:
   • Розвиток здібностей до ефективного контролю над стресовими ситуаціями.
   • Засвоєння методів релаксації для зниження негативного впливу стресорів на психічне здоров'я.
2. Підтримка здорового способу життя:
   • Правильне харчування як фактор зниження ризику депресії.
   • Регулярна фізична активність та її вплив на рівень ендорфінів, що позитивно впливають на настрій.
   • Дотримання режиму сну як важливий аспект підтримання психічного здоров'я.
3. Уникнення соціальної ізоляції:
   • Активна участь у громадських заходах.
   • Приєднання до клубів або груп зі спільними інтересами для підтримки емоційного благополуччя.
4. Своєчасне звернення по допомогу:
   • Реагування на перші ознаки депресії або помітні зміни настрою.
   • Консультації у психотерапевта, психіатра або іншого кваліфікованого фахівця.
5. Приділення часу творчим і улюбленим заняттям:
   • Займатися тим, що приносить задоволення і сприяє радісним переживанням.
   • Розвивати творчі інтереси для розкріпачення та покращення настрою.
6. Навчання ефективного розв'язання проблем і подолання труднощів:
   • Розвиток навичок раціонального та ефективного подолання труднощів.
   • Зменшення почуття безпорадності та занепокоєння через систематичне навчання.

Часті запитання

Як зрозуміти, що в мене депресія?

Чому виникає депресія?

Чим небезпечна депресія?

Як довго може тривати депресія?

Чи можна вилікуватися від депресії?

Як зрозуміти що в мене прихована депресія?

Що таке тривожна депресія?

У чому відмінність між неврозом і депресією?